четвер, 22 листопада 2007 р.

i'm back, or i suppose i am

З отриву повернулась, правда тільки сьогодні. Безсонні ночі ще довго буду відпрацьовувати спізненнями в інститут (і це так яка нікуди ніколи не спізнюється, а навіть коли хоче і старається - всеодно приїжджає раніше). Почула геніальну фразу - 3й курс не спізнюється - він затримується. Так собі весь час і повторюю.
До реалії життя повернулась з двома парами нового неймовірного взуття. Питання - як я встигла придбати дві(!!!) пари взуття за таких обставин, якщо зазвичай, коли мені просто потрібно його придбати на це витрачається купа часу і сил на пересування по магазинах. Питання з ряду риторичних. А тут - ніяких зусиль і стільки радості!
Крихітка Цахес подарувала мені щастя і надію, що і в мене колись все буде добре. Вони такі насправді гарні і щирі люди, якби я от завтра виграла купу грошей - усе б до останньої копійки всадилаби в них, щоб більше людей про них знало, чули їх пісні і всім було там хороше як мені. Чесно-чесно так хочеться допомогти їм бодай у чомусь.
Я тут часто буду писати Крихіткам диферамби, тому звикайте ))
Xlib club сподобався, чимось нагадує перший клуб, який я відвідала у Польщі. Приємна атмосфера в плані відсутності пафосу і дурних подруг старих дядьків. Правда, охоронці клубу - ще ті сомнабули.
На цьому тижні мене розчулили:
- тепер не тільки я сама розсилаю запрошення стати Крихітковими друзями на майспейс! Бачила вже 2 пости в ЖЖ, де деякі персони радять іншим цю сторінку. Тепер френд реквест і посипались... ураааа!
- милі закарлючки, які мені залишили Каша і Микола на обкладинці альбому - дякую Вам! Мені дуже приємно!Вибачте, якщо трошки надокучнула.
- книга Еріха Фромма "Art of loving", якби хоч половина людей думала так саме як пишуть у цій книзі. Дуже рекомендую!
- Бодя - ю а зе бест!Всьо будет огонь, милашка! (c)
Неочікуваний експіріанс тижня - я ночувала в гуртожитку!Не питайте чому, як, і тд і тп. І там навіть ще втигла поготувати у страшній кухні.
Власне відкритя тижня - виявляється я не тільки природженна танцівниця стріп-денс, а ще і самби і танго; а ще я бісова жертва глянцю - йшла в бібліотеку за нормальною літературою, вийшла з 3 кг нових космополітенів-вів-огоньків. Напевно не варто сподіватись, що SQL і банківські операції будуть дочитані цього тижня((

Я тут думаю, чи не перебратись моїм думкам в ЖЖ?

пʼятниця, 16 листопада 2007 р.

loneliness & happiness

Вчора у вечірньому ефірі Просто.Радіо вдалося зловити Крихіткову "Монету". Ця пісня вже місяці три цілодобово грає у поганому концертному піратському записі, пісня мого життя. В студійному записі вона звучить зовсім по-інакшому,не так солодко, але всеодно прекрасно.І прикол в тому, що вчора коли пісня закінчилось - у Просто.Радіо вимкнуло мовлення на декілька годин по Києву. Магічна чарівна пісня...

Від сьогодні іду в отрив, повернусь десь у середу... )))
Всього через декілька годин Крихітка буде в Хлібі!!!! ураааааа!

Кажуть, що цим світом керують чоловіки - можливо, не впевнена, але чому, як вони такі розумні зробили стільки магазинів, де можна купити подарунок жінкам, а їм, що щось придбати, навіть якщо ти заздалегідь знаеш, що тобі треба, повинна зійти з глузду в пошуках, геть замерзнути і до біса втомитись...

середа, 14 листопада 2007 р.

ти не дивись як капають сльози, як капають сльози, як плачу я..

Подивилась дві вистави на одн тему - батьки vs. вибір дітей. Перемогла з великим відривом Наталка Полтавка у театрі ім.Франка. Окреме дякую пану скрипці за музичне оформлення вистави - все ідеально гармонує один з одним. Я в той вечір і міялась і плакала і не було того бісового відчуття типу - мені цікаво, але б скоріше кінець/антракт. Напевне піду ще раз передивлюсь виставу. Усім раджу! Там ще такий прикольний актор пана Возного грає! Просто клас!
А програв Севільський Цирульник - опера зазвичай мені більше довподоби, але щось людей на сцені замало було, більше двіжа хочеться.

........
Дуже хочу плакати, дуже хочу порозуміння, хочу одну свою єдину людину, яка б для мене стала цілим світом, хочу плакати, бо одна інша людина тепер у іншому світі, хочу плакати, бо знаю що цю людину ніколи вже не повернути, хочу плакати, бо скоро почну цю людину забувати, хочу плакати, бо ця людина не заслуговувала на таку смерть, на смерть так рано взагалі, хочу плакати, бо відчуваю що самотня серед стількох людей, хочу плакати, бо боюсь так і залишить самотньо, хочу плакати, бо навіть найблищі люди не знаю тих слів, яких мені так треба зараз почути, хочу плакати, бо вже немає сили стримувати сліз і перенаправляти сум у добрі справи, хочу плакати, але не можу цього собі дозволити...

вівторок, 13 листопада 2007 р.

seduced


І навіщо я дозволила себе спокусити запрошенням одного сноубордиста піти покататися у неділю в перший реальний снігопад. Мене що хтось тягнув? Чи сніг цей в останній раз паде? Чи зима не сьогодні-завтра закінчується? Сиділа б собі вдома, пила б мальновий чай, а так двічі на день перев'язка коліна, таблетки від яких або жахливо хочеш спати або стаєш буйним наче ідіот, і ще бай-бай фітнес клуб на 2 тижні.
Тепер розумію всяких там калічок яким важко ходити по сходах і не зручно стрибати через калюжки у таку погоду як зараз. Зате дуже зручно драматизувати ситуацію і користатися зі свого цікавого становища, всі такі співчутливі зразу. + у мене нова сумка тепер )))
Коли вже та п'ятниця???

четвер, 8 листопада 2007 р.

день подирачів мистецтва

Friend boy, friend girl і я були на ArtKyiv 2007.
Йшла туди з настроєм, що я цим людям пообіцяла кудись сходили, сама запропонувала це і взагалі мені вночі майже не спалося, а у рідкі хвилину сну встигли наснитися жахіття.
Але коли я прийшла все змінилося - я наче потрапила у казку. Стільки всього гарного, цікавого, різного. Я побачила Яблонську, Марчука, Мась і Приймаченко. Це було просто диво-живовижне. На душі так світло і радісно стало. Ще сподобались - Наталія Жумайлова-Дмитровська, Анна Атоян, Світлана Амосова,Володимир Преображенський, і ще пару імен які не зафіксувала в голові.
Я просто душевно зцілилася там. До сих пір під враженням.
Те що реально не сподобалось - Маски серебряного века - стільки пафосу, а насправді повний shit.
У вівторок була в галереї Гудімова Я-Галерея - теж непогано, Тіберій Сільваші зі своїми абстракціями приємно вражив. Великий контраст між тим що робив 10 років тому і тим що написав спеціально до виставки.
Наїлася мистецтва сповна. Наступний пункт програми - KyivFineArt - fashion фотографії ;)))
А гріє мене в ці прохолодні дні наступне. Вже не можу дочекатися!

понеділок, 5 листопада 2007 р.

Білі мухи налетіли
Все навколо стало біле
Не злічити білих мух
Що літають наче пух

;)

Люблю свій вихідний у понеділок.

субота, 3 листопада 2007 р.

луснути можна

Три дні без Інтернету - просто благодать!Ви і собі спробуте, таким вільниім почуваєшся.
Вчора ми з дівчатами робили першу фотосесію для подарунка хлопцям на 6.12. Знали б вони які виявилися розпусні, то не хочемо, коли вони нас знімають, спідниці трошки вище підняти, а тут строїмо із себе секс-богинь у мережевній білизні. От вони впадуть. Явно не очікують від своїх трьох одногрупниць такого.
Ну а для того, щоб на фото все виглядало супер-пупер прийшлося добу нічого не їсти і не пити. Така собі страсна п'ятниця. Мимоволі починаєш помічати як багато реклами всякої їжі і питва. Навіть поїзд метро, єдиний на всю лінію, розмальований всіляким печивомі цукерками, попадеться саме тобі, саме тоді, коли ти вже 20 годин нічого не їв і ще як мінімум 5 не можна.
Правда такі самопожертви винагороджуються - зовсім незнайомий милий хлорпець підходить і просто так каже - У вас очень хорошая фигура. А більше слів і не треба, і не їсти я можу ще багато діб, головне вчасно отримати моральну підримку.
Вихід на роботу трохи затримується, бо чекаю коли вийде великий-бос із відпустки і поставить свій прекрасний автограф на наказі з мого призначення. Вже дуже хочу почати працювати. Сьогодні забрала ще декілька речей з пошиву, і тепер я просто лялечка-кралечка. У захваті сама від себе. Попервах, може, на роботі хоч не розумом, то хоч зовнішнім виглядом буду вражати присутніх. Ті нещасні програмісти і сис.адміни хоч на гарненьку дівчину поглянуть (це я!), а то все програми, програми і купа коду.
Не май сто гривень, а май сто друзів. Моя дитинка вже має 102 друга. І мене це тішить як цвяшок дідька. Так приємно за просто так робити іншим теж приємне, може з цього навіть користь буде. Як по мені - Крихітка Цахес - це ті єдині хто заслуговує на все хороше що є в цьому світі. Так хочеться, щоб у них все вийшло. Може моя крихітна допомога хоч трохи стане їм в пригоді.
А чарівна дата цього місяця - 16.11.
1)Крихітка Цахес у Xlib club
2)ATB в МВЦ
3)Crazy Ice Show
4)просто мій День Студента
Перших хочу бачити і чути вже дуже довго і якщо не побачу, просто стрибну з мосту, бо вже не можу без них і дуже скучила. Не хочеться бути такою дурепоюб як в вересні, коли пропустила їхній виступ. Тим більше це в клубі, до якого вже чорт зна скільки збираюсь.
Другий - єдиний DJ який є милим для моїх вух. І ще дуже хочу шалено потанцювати. Кемікал Бразерс мене підсадили на шалені танці.
Третій захід робить моя краща подруга. І мені ватро б прийти її підтримати. Вона так старається, стільки часу і сил тратить і хотілось бути з нею у такий важливий для неї момент. КІМО все-таки не так просто задовольнити в плані розваг, а вона так молодчинка.
Про четверте взагалі мовчу - тут і так все зрозуміло.
Резюме - хочу усюди і одночасно. Ну на Крихітку хочу більше ніж на вск інше. Але чому це все в один день і час? Певно лусну від думок, що обрати...

Для розваги декілька мене ось тут далі: