вибачте

Це - я!
Як бачите, ще не загнулася ;)
Пишу в жж, але рідко і хитро...
Зараз якраз період депресії до дня народження.
В суботу на голову впала люстра.
Христос Воскрес!
Завтра до Львова.

come back

Пишу тепер частіше в ЖЖ, але таке відчуття, що там продаю сама себе і свою душу. Якось мені зовсім ніяково, коли подумаю, що це читатиме хтось реально знайомий... Одне діло - інші, хай читають, будуть знати мене хоч так.
В суботу була зустріч випускників.
Я не так давно закінчила школу, щоб бути шокованюї змінами у житті своїх однокласників, тим більше, що з доброю їх частиною я досі дуже дружу і спілкуюсь. З іншого боку, декого я побачила вперше за 7 чи 5 років, і, напевне, просто так на вулиці не впізнала б. Те якими ми йшли зі школи, зовсім не можна порівнювати з тим, якими ми є зараз. Але деякі речі не міняються взагалі:
Л. як і пхала собі в ліфчик паперові вафельні серветки, так і пхає
Н. такий же любитель дівчат
Р. так само ніжний і добрий
О. незвичайна
Т. любить розказувати небелиці
Р. так само тихо сидить і не говорить
А. справді чарівна
В. красунчик
Н. вже років 10 без змін
Д. такий же роз***дяй
Р. справжній мужичара
I. вічна експериментаторка
....
Залишилось одне питання, чому в школі не так хотілось спати на уроках, як зараз в універі на парах?


А ще я отримала лист, від якої зовсім не очікувала, що ця людина напише перша. Приємно дуже! Я взагалі люблю листи, а з приємними новинами - тим більше))

З понеділка знову ходжу на німецьку в Гете - бачила свою колишню групу - так за ними засумувала. Хочеться з ними вчитися.Ех! Нова група, наче цікава, ще до кінця не розпробувала.

наїЛОСЬ

Відчуваю як перетворююсь на Beyonce, а все із-за того, що за півтора місяці посту мене щедро обдарували цукерками, які я гарненько складала у шухляду, а тепер несамовито поїдаю, намагаючись компенсувати таку довгу відсутність солодощів у житті.
Також безнадійно намагаюсь самостійно вивчити семестр німецької мови Гете-інституту, який по власній дурості пропустила. Видно нічого у мене з переприжкою не вийде і весь мій попередній ентузіазм з тим, що я зможу потрапити на рівень В2, красивенько покрокує кішці в дупу.
Прикрасила свій жж, може і писати там скоро стану, а то інших читаю і навіть інколи в друзі додаю, а у самої пусто.
Поки ледачі майстри обладнують мою ванну кімнату і я живу в'язнем свого помешкання, мряю про те, коли вже піду до спортзали і на уроки стриптизу, і на декілька виставок, і на німецьку, і в бібліотеку, і клуб потанцювати, і ще десь гроші потринькати, і в парку погуляти... ні, Beyonce з мене, Слава Богу, не вийде!!!

ready steady go

Всі пишуть у своіх жж-майспейсах-контактах-блогах про те, що було минулого року. Підводять підсумки, роблять висновки, вигадують нові мрії, ставлять інші цілі - таке мені писати щось не дуже хочеться. Знаю точно, що я зразка початку 2007 року не впізнала б теперішню мене і дуже б нею пишалася, коли б дізналась як прожила 2007. Я як і всі багато раділа, багато плакала і від щасті, і від суму, дуже змінювалась в одних аспектах і лишалась собою в інших.
Хочу сказати дякую тим, хто зі мною поруч давно і лишився зі мною у 2007, дякую тим, хто зявився біля мене, дякую тим, хто пішов, просто за те, що колись ви були у моєму житті, дякую всім, хто знаходив дорогу до мого серця і примушував його битися сильніше, дякую моєму ангелу, дякую С., М., М., Д., А., А., Л., О., Л., А., Л., Д., Ю., Л., дякую!
Що чекаю від 2008 - багато чого і впевнена, що у мене все вийде. Взагалі, було б непогано, якщо б справдилось те, що на укр-неті написали мені в гороскопі - те що треба!

А на Новий Рік я таки була у Луцьку. Враження - лялькове місто. Все таке маленьке і всього мало. Як мене все-таки Київ розбестив!

Фотографії потім, а зараз - З усіма святами любі мої! Хай щастить!